Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

рний рух

  • 1 позірний рух

    ка́жущееся движе́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > позірний рух

  • 2 кажущееся движение

    позі́рний рух, уя́вний рух

    Русско-украинский политехнический словарь > кажущееся движение

  • 3 кажущееся движение

    позі́рний рух, уя́вний рух

    Русско-украинский политехнический словарь > кажущееся движение

  • 4 неровный

    1) (о поверхности) нерівний, (корявый) корявий, (диал.) корцюбистий, (холмистый) горбастий, пагірчастий, погористий. [У нас земля нерівна (Рудч.). Революція од вас, як од нерівного ґнотика, тільки чадить (П. Тичина). Саїд рушив за ним по нерівних верхів'ях (Ле). Стіни були такі коряві, наче сухоребра коняка (Кониськ.). Земля якась корцюбиста, нерівна (Дніпропетрівщ.)]. -ная дорога - нерівна (кочковатая: грудкувата) дорога. -ный пол - нерівний поміст, нерівна підлога;
    2) нерівний, нерівномірний; срв. Неравномерный. [Переривалося нерівне дихання (Ле)]. -ное движение - нерівномірний рух;
    3) перен. - нерівний. -ный характер - нерівна вдача. Неровен час - усяко бува(є), трапляється часом.
    * * *
    нері́вний

    Русско-украинский словарь > неровный

  • 5 ламинарное движение

    Русско-украинский металлургический словарь > ламинарное движение

  • 6 неравномерное движение

    Русско-украинский металлургический словарь > неравномерное движение

  • 7 равномерное движение

    Русско-украинский металлургический словарь > равномерное движение

  • 8 ход

    1) хід, род. п. хо́ду; ( движение) рух, -у; (шаг, аллюр, побежка) хода́; ( проход) хідни́к, -а

    дать \ход де́лу — зру́шити спра́ву, да́ти рух (хід) спра́ві; и

    хо́ду — і хо́ду, і хо́да, і закива́в п'я́тами

    на ходу́ — на ходу́, хо́дячи; ( идя) ідучи́

    на по́лном (на всём) ходу́ — на всьо́му (на по́вному) ходу́

    не дава́ть, не дать хо́ду кому́ — перен. не дава́ти, не да́ти хо́ду кому́

    пара́дный \ход — пара́дний хід

    чёрный \ход — чо́рний хід

    поддава́ть, подда́ть хо́ду — приско́рювати, приско́рити (пришви́дшувати, пришви́дшити) хід (ходу́), наддава́ти, надда́ти ходи́ (хо́ду), піддава́ти, підда́ти хо́ду, придава́ти, прида́ти (сов. дода́ти) ходи́

    подзе́мный \ход — підзе́мний хід, хідни́к, потайни́к, -а

    пойти́ в \ход — ру́шити, піти́ в хід (в рух)

    по́лный \ход! — по́вний хід!

    по́лным хо́дом — по́вним хо́дом, на по́вний хід

    пусти́ть в \ход все сре́дства — вжи́ти всіх за́ходів

    пусти́ть в \ход маши́ну — нада́ти ру́ху маши́ні, урухо́мити маши́ну

    пусти́ть в \ход но́вое сло́во — запрова́дити в ужи́ток нове́ сло́во

    свои́м хо́дом идти́ (сле́довать) — свої́м хо́дом іти́

    с хо́ду — ( с разбега) з хо́ду

    теле́га на желе́зном ходу́ — віз на залі́зних о́сях

    \ход по́ршня — техн. хід по́ршня

    \ход — со двора́ хід з дво́ру (з подві́р'я)

    \ход (хо́ды́) сообще́ния — воен. хід (хо́ди) сполу́чення

    хо́ду дать — дремену́ти, накива́ти п'я́тами

    2) ( течение) хід, пере́біг, -у; ( развитие) ро́звиток, -тку

    \ход собы́тий — хід (пере́біг, ро́звиток) поді́й

    \ход боле́зни — хід (пере́біг, ро́звиток) хворо́би

    в хо́де войны́ — у хо́ді війни́

    Русско-украинский словарь > ход

  • 9 ловкий

    1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в'юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотепний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритненький, моторненький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а метке (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митець (Свидн.). В'юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оце повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцюра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митець; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп'яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кий! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка;
    2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)];
    3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілець. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кий ответ - влучна відповідь.
    * * *
    1) (искусный, проворный) спри́тний, згра́бний, метки́й, уда́тний; зуга́рний, промітни́й; ( умелый) впра́вний; ( меткий) влу́чний; ( удачный) вда́лий
    2) ( удобный) зру́чний, вигі́дний

    Русско-украинский словарь > ловкий

  • 10 неизменный

    1) (неизменяющийся) незмінний, беззмінний, незмінливий, невідмінний, (непоколебимый) непорушний, непохитний. [Права довічні, незмінні наче зорі (Грінч.). Основна моя теза лишається цілком незмінна (В. Підмог.). Чуття незмінне (Вороний). На світі нема незмінливого буття (Н.-Лев.). Природа діє за невідмінними законами (Павлик). Неодмінним зостається лиш невпинний вічний рух (Самійл.)];
    2) (несклонный к изменам) незрадливий, незрадний. [Вітаю знов товаришку незрадливую мою (Крим.). Беріг твердий, незрадливий (Грінч.). Незрадливе кохання (Самійл.). Любов незрадную, побачить ваша хата (Самійл.)].
    * * *
    1) ( не меняющийся) незмі́нний; ( непоколебимый) непохи́тний; ( постоянный) пості́йний; ( обычный) звичайний
    2) ( верный) незрадли́вий, ві́рний

    Русско-украинский словарь > неизменный

  • 11 подвижной

    и подвижный
    1) жвавий, моторний, рух[ш]ливий, ворух[ш]ливий, ворушкий, движкий; (о живых существах ещё) меткий, непосидя[ю]чий, непосидя[ю]щий, побігущий, потовкущий, пострибущий, поворотн[к]ий; (об экипаже) бігкий. [Жвава як рибка в річці. Моторна як соколиця (М. Вовч.). На його звичайно ворушкому обличчі тепер був якийсь застиглий вираз (Корол.). Непосидюще кошеня. Побігуща дитина - не всидить, а все метушиться то туди, то сюди. Як-би я була трохи поворотніша, а то обмамурилась]. Шутл. об очень -ном существе - як на шрубах. [Ваша дівчина уся як на шрубах];
    2) (передвижной) рухомий, пересувний, поворотний, порушний. [Купив рухомі літери і заходився вчити сина читати. Проробив дірку і забив поворотною дощечкою. Порушне сполучення кісток (Троян.)]. -ной состав (на жел. дороге) - рухома частина.
    * * *
    тж. подв`ижный
    1) рухли́вий; ворушли́вий, ворухли́вий; ( живой) жва́вий; ( проворный) мото́рний; ( деятельный) дія́льний
    2) (передвигаемый; перемещающийся) рухо́мий; ( передвижной) пересувни́й

    подвижно́е равнове́сие — хим. рухо́ма рівнова́га

    подвижно́е ударе́ние — лингв. рухо́мий (пересувни́й) на́голос

    \подвижной мост — рухо́мий міст

    Русско-украинский словарь > подвижной

  • 12 подозрительный

    1) (возбуждающий подозрения) підозренний, непевний (непевен), підзо[і ]рний, підозрілий, заздрінний. [Він чолов'яга підозренний, треба за їм наглядати (Звин.). Щось мені той чоловік непевен (М. Вовч.). Щось непевне. На вулицях якийсь непевний рух (Коцюб.)];
    2) (склонный к подозрениям) підзо[і]рливий, підозріливий, зазорливий, зазорний, запозирливий (Васильч.). [З мене людина підзорлива: усіх підозріваю, нікому не вірю (Крим.)].
    * * *
    1) ( вызывающий подозрение) підозрілий; ( ненадёжный) непе́вний; ( тип) підозрі́лий (те́мний) тип
    2) (имеющий подозрение, склонный к подозрению) підозрі́ливий; ( недоверчивый) недові́рливий

    Русско-украинский словарь > подозрительный

См. также в других словарях:

  • манірний — а, е. Позбавлений простоти і природності. || Порушення поведінки, що характеризується неприродністю та химерністю рухів і міміки. || З витонченими манерами (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

  • рівномірний — а, е. 1) Однаковий, постійний у всіх своїх частинах, елементах або протягом усієї дії. || Який звучить весь час ритмічно, з однаковою силою. || Який здійснюється весь час з однаковою швидкістю, ритмічністю. Рівнозмінний рух. 2) заст. Який має… …   Український тлумачний словник

  • задача одновимірна, двовимірна й тривимірна — одномерная, двухмерная и трехмерная задача one dimensional, two dimensional and three dimensional problem *ein , zwei und dreidimensionale Aufgabe – задача про рух рідини (лінійний, плоский, симетричний відносно осі потоку, просторовий тощо),… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • ламінарний — а, е. Шаруватий, плоский. •• Ламіна/рний рух рідини/ рух, при якому окремі струминки течуть паралельно, обтікаючи перешкоди рівномірними шарами …   Український тлумачний словник

  • Сухомел, Георгий Иосифович — [р. 30 авг. (11 сент.) 1888] сов. ученый в области гидравлики и гидромеханики, акад. АН УССР (с 1951). Чл. КПСС с 1952. В 1913 окончил Киев. политехнич. ин т, в 1914 48 преподавал там же (с 1927 проф.). С 1916 одновременно преподает в Киев.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • інерція — ї, ж. 1) Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух, поки яка небудь зовнішня сила не виведе його з цього стану. •• За іне/рцією за звичкою, несвідомо, машинально. 2) перен. Відсутність активності, бездіяльний стан;… …   Український тлумачний словник

  • маховий — а/, е/. Стос. до маху, махання. •• Махове/ ко/лесо (ко/ло) колесо великого діаметра з масивним ободом, що забезпечує рівномірний рух механізму …   Український тлумачний словник

  • ідеомоторний — а, е, фізіол.: •• Ідеомото/рний акт несвідома рухова реакція, що проявляється підвищенням тонусу або слабким скороченням м язів, які беруть участь у здійсненні рухів, і виникає у відповідь на уявлення про цей рух …   Український тлумачний словник

  • поривчастий — а, е. 1) Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. || Який раптово посилюється, а тоді уривається, припиняється й виникає знов; уриваний, нерівний (про звуки, дихання і т. ін.). || Дуже швидкий,… …   Український тлумачний словник

  • потік — то/ку, ч. 1) Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. || Маса води, що стрімко тече. || Маса якої небудь рідини, що швидко тече, виливається звідкись. || чого, який. Маса (повітря, світла, звуків і т. ін.), що поширюється звідкись,… …   Український тлумачний словник

  • капілярний — а, е, спец. Прикм. до капіляр. || Такий, що стосується капілярів; тонкий, як волосина. •• Капіля/рний кровоо/біг рух крові в системі мікроциркуляції, центральною частиною якої є капіляри. Капіля/рний тиск а) різниця тисків по обидві сторони… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»